Про армію, війну та шлях до миру

 Вже 5 років, відколи триває війна на сході України, питання фронту та військовослужбовців – на першому місці серед найактуальніших. Щодень ми черпаємо хвилюючі новини про події на полях військового протистояння зі ЗМІ та Інтернету, але найцінніша інформація та, яку отримуємо з уст його учасників.

Напередодні дня захисника України «Краяни» поспілкувалися з воїном-прикордонником, за-ступником коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури Могилів-Подільського прикордонного загону, підполковником Олександром Добрим.

«Перший раз я потрапив на фронт по мобілізації у складі оперативно-бойової комендатури Могилів-Подільського прикордонного загону, – розповідає Олександр, – був там недовго, лише два місяці, але якраз «застав» дебальцівські події. Вдруге відбув для виконання громадянського та службового обов’язку у березні цього року, потрапив до відділу прикордонної служби у місті Щасті, де донині ніс службу в якості начальника відділу».

Олександр із тих, хто вже має чималий  бойовий досвід і чітку громадянську позицію. Він щиро ділиться  баченням того, як змінилася наша армія за роки протистояння, думками про мир та шляхи його досягнення.

«У 2015 році (коли вперше потрапив на фронт) умови були жахливі: харчування – не дуже, оснащення – не дуже, сьогодні все значно краще, – запевняє Олександр Добрий. – Харчування зараз шикарне: може, звучатиме це смішно, але ковбасу ми їли різну, м’ясо різне, фрукти різні. Та й бойове оснащення не зрівняти: якщо тоді – старі УАЗики, то зараз «кугуари».

На запитання про те, чи вірить у повернення Донбасу на умовах України, відповідає ствердно, однак зауважує, що населення Донбасу, зокрема люди старшого віку, в полоні «русского мира». Щодо молоді – вона проявляє симпатії до України «50 на 50». На думку Олександра, повернути цих людей в Україну зможе лише економічне процвітання. «Якщо Україна демонструватиме успіхи на шляху до економічного розвитку, ми зможемо повернути жителів Донбасу».

Про те, чи може Україна економічно розвиватися в умовах війни, підполковник відповідає, що так. Головна умова для цього – «не красти». «Перш за все треба побороти корупцію, тоді все у нас буде», –впевнений співрозмовник.

Події останнього часу, зокрема погодження Укра-їною «формули Штайнмаєра», оцінює негативно: «Я більше схиляюся до бачення ситуації добровольцями, які виявляють протест проти цієї «формули».

Це ж скільки крові пролилося, щоб зараз амністувати бойовиків та дати Донбасу особливий статус!», – обурюється Олександр. 

Шляхи досягнення миру бачить у боротьбі.

«Є два шляхи досягти миру: боротьба або капітуляція. Я вважаю, що ми маємо продовжувати боронити свою країну». Олександр Добрий щиро вірить в те, що перемогти ворога можна, хоч він і сильніший: «Коли захищаєш рідну землю, тобі кожен кущик, кожне деревце стає на підмогу».  

Люди, на думку прикордонника, готові йти визволяти Донбас. «Нам потрібна лише хороша зброя і наказ», – каже він.

Попри статистичні дані щодо кількості юнаків, які уникають військової служби, уявлення у Олександра про готовність українців захищати Україну дуже оптимістичні.

На завершення розмови Олександр Добрий шле вітання з найкращими побажаннями бойовим побратимам і всім захисникам України.

Полеглим в кривавому протистоянні воїн віддає шану мовчки. Певний час вдивляється він у обличчя товаришів, що дивляться на нього з портретів пам’ятного стенда і серце щемить болем втрат. Так хочеться, щоб більше їх не було…