"Боротьба за молоко"

Жителі села Озаринець вимагають збільшення закупівельної ціни на молоко. Аби домогтися справедливості, вони приїхали до Могилів-Подільського молокозаводу на розмову з керівництвом.

Протести проти закупівельної політики молочних підприємств тривають по всій Україні, селяни таким чином захищають свої права та прагнуть бути почутими.

Протестний рух підхопили мешканці Озаринець Могилів-Подільського району, група озаринчан приїхала в понеділок 2 грудня до Могилів-Подільського молокозаводу на розмову з його керівництвом, заручившись підпримкою народного депутата України Геннадія Вацака, від імені якого у перемовинах  брав участь помічник-консультант Володимир Кордон.

«Це поки що мирна протестна акція, – розповідає пані Галина. – Ми хочемо домогтися справедливої ціни на молоко. Нам обіцяли приймати його по 8,50 гривень, а зараз кажуть, що прийматимуть по 6 гривень. Чому так? Чому так знецінено  нашу працю? Як нам жити?»

«У селі щороку стає менше корів, люди вирізають худобу, бо тримати її за таких знущальних цін на молоко неможливо. Якщо раніше на нашій вулиці тримали 70 корів, то зараз ледве нарахували 18», – скаржиться пан  Микола.

Селяни хвилюються, бо здавати молоко, яке часто є основним джерелом доходу на селі, за такою низькою ціною для них рівноцінно катастрофі: не матимуть за що годувати свої сім’ї. «Чому не цінується  домашній, натуральний продукт? У магазинах літр молока з порошку коштує до 40-а гривень, а наше за безцінь беруть! Скільки на ньому мають заробити усі, поки воно потрапить на прилавки магазинів?!  А спробуйте вигодувати корову! Все дорожчає, а ціни на молоко падають, це хіба справедливо?! – обурюється Валентина. – Я сама свого часу тримала дві корови, – розповідає жінка, – тож добре знаю, яка це важка праця. Зменшувати  ціну закупівлі молока, коли вона й так низька, -це грабіж!». 

Керівництво молокозаводу погодилося на зустріч, запросивши до себе лише делегацію з 6-ти осіб, включаючи помічника депутата, інші учасники протестної акції залишилися мерзнути на вулиці, чекаючи на рішення.

Радилися більше години, кожна сторона мотивувала свою позицію. Керівництво заводу пояснювало таку ціну сезонними коливаннями та падінням цін на молочну продукцію по всій Україні, люди – грабіжницьким підходом до виробника.

Кожен стояв на своєму, але в результаті дійшли згоди в одному: укласти угоду із зафіксованою ціною в 6 гривень.

Дотепер сталої ціни не було, формулювання «розмито-дипломатично» визначало залежність від коливання ринку. Тож селяни залишалися без вибору і мусили здавати молоко за тією ціною, яку їм диктували монополісти. Тепер їм увірвався терпець, тому й вимушені були вдатися до такої акції протесту.

Про проблему реалізації молока, зібраного у селянських господарствах, ЗМІ писали неодноразово. Суть її полягає в тому, що молокозаводи скуповують молоко в сільського населення за надзвичайно низькими цінами, не залишаючи їм вибору. Сьогодні ціна (станом на кінець листопада, за даними Міністерства аграрної політики) становить від 4,51 грн. (Одеська область) до 7,30 грн. (Вінницька, Харківська області). Як бачимо, у нашій області ситуація чи не найкраща, проте і тут далеко до справедливого ставлення до сільгоспвиробника.

Депутат Верховної Ради Геннадій Вацак нинішні закупівельні ціни на молоко у населення вважає занизькими, а вирішення ситуації бачить у законодавчо врегулюваній мінімальній вартості закупівлі молока. «Сьогоднішні 6 гривень за літр – дуже мало, а якщо взяти магазинну вартість 30 гривень – тим паче, – каже депутат. – Держава має стимулювати селян розвивати власне виробництво, а не підштовхувати до вирізання поголів’я. Я надіслав депутатський запит до Кабінету Міністрів України щодо необхідності державної підтримки сільгоспвиробників, позаяк здача молока для них – одне із основних джерел доходів. Наразі отримав відповідь Прем’єр-міністра Гончарука, що мій запит скерований до Мінфіну на опрацювання».

Молоко для України – не екзотичний закордонний продукт, і тому існуючі магазинні ціни – диво-дивне, більше того, навіть перестрибнули Європу, приміром, Білорусь, Польщу, країни Балтії.

 Щоби унеможливити спекуляції довкола «молочного» питання, державі треба чітко визначити пріоритети: підтримує вона власного виробника, чи знищує його? Виробника я мала на увазі як дрібного, так і середнього, бо визначені чесні правила гри сприяють зростанню економіки та нормальній конкуренції.

Back to Top