Шаблоны Joomla 3 тут

Жителі Кремінного проти приєднання до Яришівської ОТГ

У День вишиванки та День родоводу жителі села Кремінного зібралися на протест (дотримуючись усіх правил карантину). Доведені до відчаю, стурбовані майбутнім свого села та долею своїх дітей, небайдужі громадяни вийшли на пікет проти примусового приєднання їхнього населеного пункту до Яришівської ОТГ.

Більше 90% жителів громади села Кремінного виступають проти такого примусового приєднання. Проводилося опитування та обговорення даної проблеми, на 39-ій сесії 7-го скликання сільської ради від 26 вересня 2019 року місцевими депутатами було ухвалено рішення №261 "Про підтримку створення єдиної об’єднаної територіальної громади", тоді підтримали ідею приєднання до Могилів-Подільської ОТГ, але  думку громади було проігноровано. 

Виходить, що знову за нас все вирішують, що Закон України "Про добровільне  об’єднання  територіальних громад" залишається лише на папері і хтось краще за нас знає наші проблеми і труднощі. Мабуть, знають, що у нашому селі вже 9 років здійснюється підвіз діток до шкіл та дитячих садочків сусідніх сіл Серебрії та Немії. Це найзручніший вихід із ситуації що склалася, часу займає небагато і дорога без крутих підйомів та спусків. Натомість пропонують вдвічі довший та небезпечний шлях. Ви би возили своїх дітей такою дорогою, а ще у зимовий період? Батьки дітей дошкільного і шкільного віку, категорично виступають проти примусу приєднатися до Яришева.

Транспортне з’єднання для жителів, у яких немає власного – ще одна гостра проблема. Не думаємо, що вона покращиться, якщо до маршруту Кремінне –  Могилів-Подільський додасться маршрут Кремінне – Яришів. Обирали селяни і сімейного лікаря, враховуючи витрати часу на дорогу, професіоналізм. Тому більшість декларацій підписано у Серебрійській амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Хто рахував скільки часу потрібно буде швидкій допомозі, щоб дістатися до нашого села?

Нас заспокоюють, кажуть, не переживайте, будете вчитися там, де і навчаєтеся, лікуватися, там, де і лікуєтеся, працювати (у місті), там, де працюєте. А у нас питання: для чого тоді нам таке об’єднання? Чому ніхто не врахував нашої думки? У Законі мова йде про те, що якість та доступність послуг, які надаються об’єднаною територіальною громадою, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. Тепер, ми вважаємо, що ця норма порушена.

А перспектива такого об’єднання яка? Відсутність робочих місць, лише тимчасові сезонні заробітки, відсутність інфраструктури, доріг, транспортного з’єднання, сучасної лікарні, дитячого садочка… Так, нам скажуть, що все побудується, відремонтується, виділятимуться кошти на місця, але це знову десятки років. За цей час наше невеличке село буде доживати свої дні, тому що  така перспектива не залишить вибору молоді, дітям. І вже День вишиванки, День родоводу будуть святкувати десь у Польщі чи Португалії. А чи будуть відзначати українське свято?

Сподіваємося, що почують, зрозуміють нашу ситуацію, врахують інтереси жителів Кремінного автори «перспективних планів», чиновники та депутати. Дадуть шанс на життя невеличкому мальовничому селу, що на березі Дністра і його історія, яка бере початок здавна, продовжиться. І будуть святкувати наші діти і День вишиванки, і День родоводу та шануватимуть інші свята й традиції. Бо село – то душа України. 

 

Ірина Тихун

Back to Top